ТОП новини

Статті

Голова Наглядової ради Ужгородської української богословської академії

 DSC1632Преосвященніший ВІКТОР (Бедь),
єпископ Мукачівський і Карпатський,
керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією
Православної Церкви України,
голова Наглядової ради академії,
доктор богословських наук, доктор юридичних наук,
професор, академік.

 

Дата та місце народження: 5 травня 1964 р., Тячів/Тересва.
День тезоіменитства: 1 травня.
Дияконська хіротонія: 24 жовтня 2004 р.
Ієрейська хіротонія: 8 жовтня 2006 р.
Чернечий постриг: 20 березня 2010 р.
Архієрейська хіротонія: 14 серпня 2015 р.
Світська освіта: повна вища – магістр права, магістр психології, магістр фінансів, магістр богослов'я (теології).
Духовна освіта: повна вища – магістр богослов'я.
Наукові ступені: доктор богословських наук, доктор юридичних наук.
Учені звання: професор, академік.
Державна служба: народний депутат України 1-го скликання (1990 – 1994).
Ранг державного службовця: 1 ранг.
Професійні спільноти: член Національної спілки журналістів України, член Асоціації правників України, член Асоціації адвокатів України.

Церковне служіння:

 

15.12.2018 р. – по нині: Православна Церква України, Мукачівсько-Карпатська єпархія, правлячий архієрей.
11.10.2018 
– 15.12.2018 рр.: Вселенський патріархат (Константинопольська Православна Церква), єпископ.
14.08.2015 – 15.12.2018 рр. – Українська Автокефальна Православна Церква, Карпатська єпархія, правлячий архієрей.

03.06. – 14.08.2015 р.: Українська Автокефальна Православна Церква, Карпатська єпархія, адміністратор.

14.07.2014 – 03.06.2015 рр.: Елладська Православна Церква (Греція), Лангадська митрополія, заштатний клірик, настоятель академічного храму апостола українського Андрія Первозваного Ужгородської української богословської академії.

27.10.2013 – 14.07.2014 рр.: Елладська Православна Церква (Греція), Лангадська митрополія, архімандрит монастиря на честь рівноапостольних Кирила і Мефодія Аскоса (Лангада, Греція), настоятель академічного храму рівноапостольних Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії в м. Ужгороді.

08.10.2004 – 27.10.2013 рр.: Українська Православна Церква Московського патріархату, диякон (24.10.2004 – 08.10.2006), ієрей (08.10.2006 – 24.05.2007), протоієрей (24.05.2007 – 20.03.2010), архімандрит (20.03.2010 – 27.10.2013), настоятель (26.10.2006 – 27.10.2013) академічного храму рівноапостольних Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії в м. Ужгороді.

Дитячі роки, юність, початок трудової діяльності та навчання

bed-yunectvoВіктор Васильович Бедь народився 5 травня 1964 р. у м. Тячеві та виріс у смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області в сім'ї інженерів Василя Івановича і Катерини Кирилівни Бедь. Після народження прийняв таїнство святого хрещення в Православній Церкві в рідному селищі Тересва на Закарпатті.

Дитинство та юність минули на Закарпатті, в робітничому селищі Тересва Тячівського району. Тут закінчив середню школу і дістав перший трудовий досвід, працюючи протягом 1981–1982 рр. столяром Тересвянського деревообробного комбінату тресту «Закарпатліс».

Від 1982 до 1983 рр. навчався на відділенні правознавства Київського технікуму готельного господарства, а з 1983 р. став студентом юридичного факультету Львівського державного (на сьогодні національного) університету імені Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1988 році.

Надалі, не полишаючи праці, Віктор Бедь продовжує вчитися і здобуває ще кілька вищих освіт за ступеннями вищої освіти: магістра психології (Міжрегіональна академія управління персоналом, Київ, 2002 р.), магістра фінансів (Міжрегіональна академія управління персоналом, Київ, 2002 р.), магістра богослов'я (вища духовна освіта, Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія УПЦ МП, Ужгород, 2005 р.) та магістра богослов'я (теології) (Карпатський університет імені Августина Волошина, Ужгород, 2010 р.).

Професійна трудова діяльність

Після закінчення університету Віктор Васильович до 1994 р. працював у Закарпатській обласній колегії адвокатів на посадах стажиста адвоката (1988 р.), а з 1989 р. – адвокатом Тячівської, а згодом Ужгородської районних юридичних консультацій.

Одночасно у 1992 році Віктор Бедь засновує адвокатське бюро (об'єднання) «Срібна Земля» (м. Ужгород), президентом якого є і сьогодні.

У жовтні 1992 р. також започатковує видання тижневої газети «Срібна Земля» – однієї з перших національно-демократичних газет на Закарпатті.

Віктор Васильович Бедь понад п'ятнадцять років пропрацював на ниві адвокатури: в 1993 – 1994 рр. обирався віце-президентом Спілки адвокатів України, а з 2003 по 2006 р. – головою Закарпатського відділення Спілки адвокатів України (членство в якій припинив за власним бажанням у 2006 році).

Протягом 2003–2006 рр. очолював також Закарпатську обласну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та був членом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України (2003 – 2007).

У 2005 році обирався головуючим на III з'їзді адвокатів України, що проходив у Києві у два етапи за участю понад 600 делегатів та прийняв важливі рішення з питань розвитку і утвердження адвокатського самоврядування.

Виступив одним із співзасновників Асоціації адвокатів України (2006) та був обраний першим її президентом (2006 – 2008).

Громадсько-політична і державна діяльність

Наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття брав активну участь в українських національно-визвольних змаганнях за здобуття державної незалежності України. Був одним із співзасновників і лідерів Народного Руху України за перебудову на Закарпатті. Від 1989 до 1991 рр. обирався головою Тячівської районної організації, а з січня 1991 по травень 1992 р. – головою Закарпатської крайової організації НРУ та з 1990 по 1992 р. – членом Центрального Проводу та Великої Ради Руху. Після реорганізації НРУ на IV з'їзді в політичну партію, в грудні 1992 року, добровільно припинив членство в організації, оскільки сповідував християнсько-демократичні цінності.

У 1992 році виступив співзасновником та очолив Християнсько-народну спілку Закарпаття, головою якої є і сьогодні.

 

bed chornovol

На березневих виборах 1990 р. обраний народним депутатом України від Тячівського мажоритарного виборчого округу № 176 Закарпатської області. У Верховній Раді України був одним із співзасновників і членом антикомуністичної опозиції «Народна Рада» (1990 – 1994), а згодом відповідальним секретарем її радикальної фракції (24 серпня 1991 – травень 1994) під головуванням В'ячеслава Максимовича Чорновола, входив до складу Комітету Верховної Ради України з питань діяльності правоохоронних органів і правопорядку, а згодом – Комітету з питань оборони і державної безпеки.

В 1990 – 1992 рр. був обраний секретарем Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування причин аварії на Чорнобильській АЕС та з 1990 по 1994 р. – членом Конституційної комісії України та її робочої групи.

В 2016 році був обраний головою Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті, яке очолює донині.

1427

У 1991–1992 рр. входив до складу координаційної групи Комісії Президії Верховної Ради України з реорганізації органів державної безпеки України та постійної Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки України (як член даної комісії) по створенню Служби безпеки України.

У жовтні 1990 року, під час Революції на граніті, на знак солідарності та недопущення застосування силових методів щодо протестуючих студентів народний депутат України Віктор Бедь взяв безпосередню участь у політичній акції-протесті студентського голодування в місті Києві, оголосивши голодування.

11 001

У 1990–1994 рр. обирався депутатом Тячівської міської ради, в 1994–1998 рр. – депутатом Ужгородської міської ради, а з 2003 по 2006 рр. – членом виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області.

Державний службовець 1 рангу (розпорядження голови Верховної Ради України від травня 2002 року за №261).

Освітня та науково-педагогічна діяльність

01Починаючи з 1991 р., проходить шлях від старшого викладача Ужгородського державного університету (нині національного), доцента, завідувача кафедри Ужгородського інституту інформатики, економіки і права (надалі Закарпатського державного університету), професора, директора Закарпатського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом – до очільника вищих навчальних закладів: Ужгородської української богословської академії (2002–2019) та Карпатського університету імені Августина Волошина (2002 – донині).

З 2002 по 2014 рр. очолював Ужгородську українську богословську академію імені святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви Московського патріархату (вищий духовний навчальний заклад, релігійну організацію УПЦ МП) з прямими підпорядкуванням вічнопам'ятному Блаженнійшому Володимиру (Сабодану), Митрополиту Київському і всієї України, Предстоятелю Української Православної Церкви Московського патріархату.

В грудні 2016 – травні 2017 рр., за сумісництвом, призначався ректором Тернопільської духовної академії і семінарії Української Автокефальної Православної Церкви.

Ведучи наукову та науково-педагогічну діяльністю, Віктор Васильович здобув низку наукових ступенів і вчених звань. Зокрема:

1998 р. – захистив наукову дисертацію та здобув науковий ступінь доктора філософії в галузі права (Спеціалізована вчена рада Міжнародного відкритого університету, США та Міжнародної академії управління персоналом, Україна).

1999 р. – захистив наукову дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук, спеціальність – юридична психологія (Спеціалізована вчена рада Національної академії внутрішніх справ України та рішення президії Вищої атестаційної комісії України).
2010 р. – захистив наукову дисертацію та здобув науковий ступінь доктора богословських наук (Спеціалізована вчена рада Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви Московського патріархату).
2011 р. – захистив наукову дисертацію та здобув науковий ступінь доктора юридичних наук, спеціальність – конституційне право; муніципальне право (Спеціалізована вчена рада Інституту законодавства Верховної Ради України та рішення президії Вищої атестаційної комісії України).
1999 р. – здобув учене звання професора права (Міжнародна кадрова академія та Міжрегіональна академія управління персоналом).
2000 р. – обраний членом-кореспондентом Міжнародної кадрової академії.
2003 р. – здобув учене звання доцента права (Міністерство освіти і науки України).
2003 р. – здобув учене звання професора державного та канонічного права (Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви Московського патріахату).
2015 р. – здобув учене звання професора правознавства та канонічного права (Міністерство освіти і науки України).
2009 р. – обраний дійсним членом (академіком) Академії природничих наук, Німеччина.
2009 р. – обраний почесним академіком Міжнародної академії козацтва.
2012 р. – обраний дійсним членом (академіком) Міжнародної академії богословських наук.
2012 р. - обраний президентом Міжнародної академії богословських наук (наукової академічної установи).
Упродовж 2002–2009 рр. очолював Закарпатський обласний осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Наразі обраний його Почесним головою.

2018 р. – здобув вчене звання професора Вищої школи соціально-економічної у Пшеворську (Польща).
2008 р. – по сьогодні – уведений до складу Громадської ради з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями при Міністесртві освіти і науки України.

2015–2019 рр. – був членом комісії Міністерства освіти і науки України з визнання документів вищих навчальних закладів про вищу освіту.
2015 р. – по сьогодні – уведений до складу комісій Міністерства освіти і науки України з визнання документів вищих духовних начальних закладів про наукові ступені та вчені звання.

"Відмінник освіти України" (наказ по Міністерству освіти і науки України від 27 січня 2004 року за №52-к)

Батьківство

В 1993 - 2007 рр. перебував у шлюбі з Юліаною Петрівною Бедь (у дівоцтві Гаврилко). Має двох синів: Віктора (1993) та Юліана (1995).

Церковна діяльність


Із благословення вічнопам'ятного Блаженнійшого Володимира (Сабодана), Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви Московського патріархату 24 жовтня 2004 р. Преосвященнійшим Агапітом (Бевциком), єпископом Мукачівським і Ужгородським, рукоположений у сан диякона, а 8 жовтня 2006 р. – у сан священика (ієрея) з подальшим возведенням 24 травня 2007 р. у сан протоієрея.

20 березня 2010 року, з благословення вічнопам'ятного Блаженнійшого Митрополита Володимира (Сабодана) в храмі монастиря святої Феодори міста Салоніки (Греція) протоієрей Віктор Бедь прийняв чернечий постриг, який здійснив Святійший Анфім (Руссас), митрополит Фессалонікийський Елладської Православної Церкви, Почесний Екзарх всієї Фессалії, з нареченням в ім'я – ієромонах Віктор з подальшим возведенням в сан архімандрита. Після прийняття чернечого постригу був направлений для отримання духовних настанов до монастиря Іверської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці на Святій Горі Афон.

001

002

002 1

002 2

x 0ad16eed

 

27 жовтня 2013 року, у відповідності до відпускної грамоти від 29 березня 2010 року та рекомендаційного листа від 20 травня 2013 року, підписаних вічнопам'ятних Блаженнійшим Володимиром (Сабоданом), Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви Московського патріархату, перейшов до кліру Лангадської Митрополії Елладської Православної Церкви (Греція), очолюваної Високопреосвященнійшим Іоаннісом (Тассіасом), митрополитом Лангадським, Літійським і Рентінівським, Почесним Екзархом Центральної Македонії, був зарахований до братії монастиря на честь рівноапостольних Кирила і Мефодія Аскоса (Лангада, Греція) та отримав митрополиче письмове благословення на подальше продовження місіонерської і освітньо-наукової діяльності на теренах рідної України. Обидві митрополії Елладської Православної Церкви, Фессалонікійська і Лангадська, до яких владика Віктор мав честь бути канонічно причетним і приналежним у минулому, одночасно перебувають і у канонічному підпорядкуванні Вселенського патріархату.

003

004

005

005 1

Після упокоєння, 5 липня 2014 року, вічнопам'ятного Блаженнійшого Митрополита Володимира (Сабодана), зважаючи на низку нових обставин, що виникли у внутрішньо-церковному житті УПЦ МП, зокрема зазнавши тиску та гонінь з боку Московського патріархату за проукраїнську позицію щодо необхідності дієвого подолання розділення серед православних в Україні та утвердження єдиної Помісної Автокефальної Української Православної Церкви, дотримуючись встановлених церковних канонів, 14 листопада 2014 року архімандрит Віктор (Бедь) вийшов за штат Елладської Православної Церкви щоб і надалі продовжив своє служіння та діяльність в Україні.

006

006 1

3 червня 2015 року Архієрейський собор Української Автокефальної Православної Церкви (прабатьківської, майже 2000-літньої Церкви Мучениці українського народу) розглянув заяву архімандрита Віктора (Бедь), прийняв його до свого кліру та призначив адміністратором Карпатської єпархії УАПЦ в Закарпатській області.

Рішенням Архієрейського собору від 9 липня 2015 року, Патріаршої ради та Архієрейського собору УАПЦ від 13 серпня 2015 року, з благословення Блаженнійшого Макарія (Малетича), Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, архімандрит Віктор (Бедь) був обраний у єпископи з титулом єпископ Мукачівський і Карпатський.

 DSC1778

13 серпня після Всеношної в Кафедральному соборі апостола українського Андрія Первозваного в м. Києві відбулося наречення владики Віткора, а 14 серпня в цьому ж соборі – висвячення на єпископа Мукачівського і Карпатського.

Указом Блаженнійшого Макарія (Малетича), Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви за № 196 від 17 серпня 2015 року Преосвященнійший Віктор (Віктор Васильович Бедь) був призначений керуючим Карпатською єпархією в Закарпатській області.

Указом Блаженнійшого Макарія Малетича, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви за № 195 від 18 серпня 2015 року Преосвященнійший Віктор (Віктор Васильович Бедь) був призначений головою Комісії УАПЦ у справах духовності, освіти та катехизації.
1 грудня 2016 року Собор духовенства Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви звернувся з проханням до Блаженнійшого Макарія (Малетича), Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ та Архієрейського Собору УАПЦ призначити правлячим архієреєм Тернопільської єпархії Преосвященнійшого Віктора (Бедь), єпископа Мукачівського і Карпатського, залишивши за ним керівництво і Карпатською єпархією УАПЦ.

6 грудня 2016 року, у відповідності до рішень Патріаршої Ради, Архієрейського Собору Української Автокефальної Православної Церкви та Указу Блаженнійшого Макарія (Малетича), Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ (указ №204), Преосвященнійший Віктор (Бедь) єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією був призначенний і керуючим Тернопільською єпархією з титулом "єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською і Тернопільською єпархіями УАПЦ".

4 травня 2017 року, у відповідності до рішення Патріаршої Ради, Архієрейського Собору Української Автокефальної Православної Церкви та Указу Блаженнійшого Макарія (Малетича), Митрополита Київського і всєї України, Предстоятеля УАПЦ (указ № 72 від 4 травня 2017 року), Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський був звільненний  від виконання обов'язків куруючого Тернопільською єпархією та надал залишаєтся керуючим Карпатською єпархією УАПЦ.
17 квітня 2018 року єпископ Віктор (Бедь), в числі всіх архієреїв Української Автокефальної Православної Церкви, підписав звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія І (Архотоніса) з проханням визнати та надати Автокефалію Українській Церкві.

11 жовтня 2018 року рішенням Священного Синоду Константинопольської Православної Церкви єпископ Віктор (Бедь), в числі інших архієреїв та духовенства УАПЦ, в сущому духовному сані включений до складу єпископату Вселенського патріархату.

1 грудня 2018 року Всесвятійший Варфоломій І (Архотоніс), Архієпископ Константинополя, Всесвятійший Патріарх надіслав листа (протокол №1098) Преосвященнішому Віктору (Бедь), єпископу Мукачівському і Карпатському, у якому запросив владику Віктора до участі в об'єднавчому Всеукраїнському Помісному Православному Соборі, який було скликано з благословення Вселенського Патріарха Варфоломія І для проголошення єдиної Помісної Автокефальної Православної Церкви України 15 грудня 2018 року в храмі Святої Софії в м. Києві.

001

002

004

15 грудня 2018 року Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський прийняв участь в об'єднавчому Всеукраїнському Помісному Православному Соборі в храмі Святої Софії в м. Києві та разом із усіма його учасниками проголосував за проголошення єдиної Помісної Автокефальної Православної Церкви України та увійшов до складу її єпископату в сущому архієрейському сані.

345676456765567

Після 15 грудня 2018 року Преосвященніший єпископ Віктор (Бедь) є керуючим Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України в Закарпатській області, як канончіно-правової спадкоємниці Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.

Біографія професора, єпископа Гавриїла (Кризини)

Архімандрит ГАВРИЇЛ (Кризина Ярослав Васильович) народився 6 березня 1973 р. в с. Березово Хустського району Закарпатської області в сім'ї іконописця. Мати та старша сестра після смерті батька прийняли чернецтво, молодша сестра - дружина священнослужителя.

В 1989 р. закінчив на "відмінно" середню загальноосвітню школу, в 1993 р. - Київську духовну семінарію (КДС), в 1997 р. - Київську духовну академію (КДА).

В 1998 р. здобув науковий ступінь кандидата богослов'я в КДА.

20 березня 1996 р. пострижений в ченці проректором КДАіС архімандритом Митрофаном (Юрчуком) (нині - архієпископ Луганський і Алчевський, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ) в Дальніх печерах Святої Успенської Києво-Печерської Лаври з іменем Гавриїл, на честь Архангела Гавриїла. 16 квітня 1996 р. рукопокладений в сан ієродиякона, 26 травня того ж року - в сан ієромонаха Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем УПЦ.

До дня Святої Пасхи 1997 р. нагороджений Блаженнішим Митрополитом Володимиром золотим наперстним хрестом, до дня Святої Пасхи 1998 р. - саном ігумена, до 10-літнього ювілею КДС (28 серпня 1999 р.) - хрестом з прикрасами, до дня Святої Пасхи 2001 р. - саном архімандрита.

З вересня 1999 р. - представник УПЦ в Міжконфесійній раді християнської молоді України.

З грудня 2000 р. - голова Спілки православної молоді України в ім'я прп. Нестора Літописця.

З грудня 2003 р. - доцент кафедри Загальноцерковної історії Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія (УУБА).

З грудня 2003 р. - заступник голови Синодального відділу УПЦ у справах молоді.

В 2005 р. отримав науковий ступінь доктора богослов'я в УУБА (по нострифікації).

В 1997-2007 рр. ніс послухи помічника інспектора, завідувача бібліотеки та викладача в КДАіС.

В 2006-2007 рр. ніс послух повноважного представника УПЦ в секретаріаті Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

З вересня 2007 р. - проректор з представницької роботи УУБА та Карпатського університету (КаУ) й завідувач Представництвом УУБА в м. Києві.

З липня 2008 р. - професор кафедри Теоретичного богослов'я та історії Церкви УУБА. Під його керівництвом підготовлено одного доктора богословських наук, п'ятнадцять докторів та трьох кандидатів богослов'я.

28 серпня 2009 р. наказом по Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту за № 3050 уведений до складу Громадської ради при Міністерстві з питань співпраці з релігійними організаціями.

В 2010 р. закінчив богословсько-філософський факультет КаУ й отримав державну кваліфікацію "магістр богослов'я, викладач вищого навчального закладу".

В 2010 р. здобув науковий ступінь доктора богословських наук в УУБА та отримав благословення на носіння докторського хреста як другого наперстного.

З листопада 2011 р. - заступник Уповноваженого УПЦ з питань вищої освіти і науки.

17 лютого 2012 р. Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений другим хрестом з прикрасами (Посвідчення підписане Предстоятелем УПЦ 14 березня 2012 р., № 186).

Є автором книг - "Паламізм та духовно-культурне відродження православної екумени", "Православна Церква в Закарпатті (вік ХХ)" й "Твердиня Православ'я Закарпаття - Ізький Свято-Миколаївський чоловічий монастир"; автором Житія прп. Алексія Карпаторуського й Собору Карпаторуських святих; консультантом фільмів про монастирі УПЦ відеостудії «Лавра».

Має церковні нагороди: ювілейний орден "Різдво Христове 2000" І ст. (2000 р.); орден прп. Нестора Літописця ІІІ ст. (2003 р.) й ІІ ст. (2008 р.); орден рівноап. кн. Володимира ІІІ ст. (2008 р.); орден "1020 років хрещення Київської Русі" (2008 р.); орден "450-річчя принесення на Волинь чудотворної Почаївської ікони Божої Матері" (2009 р.); орден свт. Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського (2010 р.); орден св. благов. кн. Київського Ярослава Мудрого (2011 р.); ювілейну медаль "Різдво Христове 2000" І ст. (2000 р.); медаль "Добрий пастир" Відділу у справах молоді РПЦ (2007 р.); медалі Хустської єпархії УПЦ - золоту прп. Алексія Карпаторуського (2004 р.) й "100-річчя Акафістної ікони Божої Матері" (2008 р.); медалі УУБА - прп. Алексія (Кабалюка) (2003 р.), свв. Кирила і Мефодія (2008 р.), прп. Нестора Літописця ІІ ст. (2011 р.) й прп. Мойсея Угрина ІІ ст. (2011 р.); а також благословенні грамоти Предстоятеля УПЦ (2008 р.) й Священного Синоду УПЦ (2005, 2007 й 2008 рр.).

Має державні нагороди: почесну відзнаку "За заслуги в розвитку інформаційної сфери держави" ІІІ ст. Державного комітету телебачення та радіомовлення України (2007 р.) й почесну грамоту Міністерства культури та мистецтв України (2005 р.).

Ректор Ужгородської української богословської академії професор протоієрей Сергій Урста

ursta

Протоієрей Сергій Урста
Ректор Ужгородської української богословської академії
Доктор богословських наук, професор, академік.

ffhУБА реклама 16 copy copy copy

vydavnyctvo copy

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
ІСТОРІЮ ШУКАВ У СВОЄМУ РОДОВІ: МАРКО ГРУШЕВСЬКИЙ ОПИСАВ ДІТЕЙ В УКРАЇНСЬКИХ ЗВИЧАЯХ

ІСТОРІЮ ШУКАВ У СВОЄМУ РОДОВІ: МАРКО ГРУШЕВСЬКИЙ ОПИСАВ ДІТЕЙ В УКРАЇНСЬКИХ ЗВИЧАЯХ

Серед безлічі достойників, закатованих більшовицькою владою, до нас повертається й Марко Федорович Грушевський...

Назва «Россия» — наслідок помилки перекладу Біблії

Назва «Россия» — наслідок помилки перекладу Біблії

Серед істориків загальновизнаним є факт того, що назву Русь в стародавні часи мали терени Наддніпрянської Укра...

ЛЮДИ ПОШКОДИЛИ 70% ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ, ПЛАНЕТІ ЗАГРОЖУЮТЬ ГОЛОД ТА ПОГОДНІ АНОМАЛІЇ. ГОЛОВНЕ З КЛІМАТИЧНОГО ЗВІТУ ООН

ЛЮДИ ПОШКОДИЛИ 70% ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ, ПЛАНЕТІ ЗАГРОЖУЮТЬ ГОЛОД ТА ПОГОДНІ АНОМАЛІЇ. ГОЛОВНЕ З КЛІМАТИЧНОГО ЗВІТУ ООН

Новий звіт ООН попереджає про катастрофічні наслідки змін клімату, однак пропонує й шляхи вирішення проблеми. ...

Ліквідація Запорозької січі

Ліквідація Запорозької січі

3 серпня 1775 року російська імператриця Катерина II видала маніфест, яким оголосила про ліквідацію Підпі...

185 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОМЕЛЯНА ОГОНОВСЬКОГО

185 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОМЕЛЯНА ОГОНОВСЬКОГО

Сьогодні в павутині інтернету вже є багато інформативних матеріалів про філолога Ом. Огоновського.

Держава може лише сприяти об’єднанню церков, а не стимулювати цей процес, – експерт

Держава може лише сприяти об’єднанню церков, а не стимулювати цей процес, – експерт

Державна влада не вправі стимулювати об'єднання релігійних спільнот, вона може лише сприяти цьому процесу.

Виступ Президента України на зустрічі з Всеукраїнською радою церков

Виступ Президента України на зустрічі з Всеукраїнською радою церков

«І були ми сліпими, і світла правоти не бачили, в омані ідольській блукали, і до того ж глухими були до спас...

Історична довідка християнізації України та становлення УАПЦ

Історична довідка християнізації України та становлення УАПЦ

40 – 70- рр. І ст. – апостольська місія апостола українського Андрія Первозванного на теренах Скіфії-Русі-Укра...

РПЦ обьявила войну Киеву, или почему Украина необходимо решить религиозный вопрос

РПЦ обьявила войну Киеву, или почему Украина необходимо решить религиозный вопрос

Украинская православная церковь Московского патриархата превратилась в мощное оружие, которое защищает интерес...

Не молитовою єдиною. Українська мова в Київській Русі

Не молитовою єдиною. Українська мова в Київській Русі

В Соборі Св. Софії, де Президенти незрідка моляться за Україну, відкрито написи тисячолітньої давнини, на яких...

Відео дня