ТОП новини


Ректор УУБА-КаУ відслужив заупoкійну літію за всіма жертвами Волинської трагедії 1943 року

14 липня 2013 року, в дні літнього ушанування 70-ї річниці Волинської трагедії (кровавого протистояння між українцями і поляками), ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, професор, архімандрит Віктор (Бедь) відслужив заупокійну літію за всіма полеглими жертвами Волинської трагедії 1943 року.

По завершенні заупокійної літії, архімандрит Віктор (Бедь) відслужив молебень до Господа Бога за примирення та мирне співіснування українського та польського народів на майбутні віки.

Історична довідка:

Волинська трагедія ( «Волинська різанина») — обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту (№№ 107, 202 – польські поліцейські батальйони сформовані Гестапо і що діяли на стороні фашистської Німеччини), та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Частина польсько-українського протистояння у Другій світовій війні, або за В. В'ятровичем «Другої польсько-української війни». У ширшому сенсі, складова багатовікового українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях — Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині.
Метою дій українських націоналістів на Волині було передусім бажання перешкодити майбутнім претензіям Польського уряду на ці землі (так, як це сталося після завершення Першої світової війни). Крім того, нелояльне до УПА польське населення було потенційною опорою для фашистської Німеччини та комуністичного СРСР. На початок літа 1943 року сили УПА складали, за різними даними, від 3 до 12 тисяч бійців, а наприкінці року досягли 8—20 тисяч. Натомість польські партизанські відділи в регіоні нараховували тільки 1300 вояків, і ще близько 3600 осіб, які мали зброю, діяли в базах самооборони.
В традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській — як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українських цивільних. Ця тема значно більше досліджена з боку польських істориків, які займаються цією проблемою від часу закінчення Другої світової війни. Для праць польських істориків характерна тенденція перебільшувати польські жертви за рахунок применшення українських жертв, зараховувати загиблих українців від рук поляків, як поляків, що загинули від рук українців та включати у число польських жертв інших людей частково навіть не польської національності, які загинули при зовсім інших обставинах і які не мали стосунку до Волинської різанини. Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежності.
Кількість жертв, яку називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тисяч осіб (головним чином польської цивільної сільської людності), з яких 18 тисяч — із встановленими прізвищами, а з українського боку — до кількох тисяч осіб. Кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, за деякими підрахунками сягає 21-24 тис. осіб.
За українськими дослідженнями, лише на території одного Володимирського району поляки вбили майже 1500 цивільних українців. На території Рівненської області виявлено понад 10 тисяч жертв від рук польських комуністичних, шовіністичних, колаборантських формувань та польської самооборони, а кількість встановлених злочинів, скоєних поляками, вже перевищила 1500].
За підрахунками Степана Макарчука, загальні втрати серед цивільного українського населення Волині під час Другої світової війни склали бл. 120 тис. осіб. (Це без втрат убитих на фронті 70 тис. та убитих в ході радянських каральних акцій проти повстанців та підпільників УПА — 45 тис. осіб.) Водночас, на думку Макарчука, скільки з цих 120 тис. осіб загинули від рук поляків визначити важко, оскільки більшість злочинів у радянські часи «списували» на німців, зокрема й масові вбивства українців, здійснені польськими колаборантами у формуваннях допоміжної поліції.
Головним політичним наслідком подій на Волині стали так званий «українсько-польський обмін населенням», здійснений протягом 1944—1946 років, та операція «Вісла» (1947). У рамках цих акцій польський комуністичний уряд за участі Червоної Армії спершу депортував частину українського населення Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на територію СРСР, а згодом тих, хто відмовився покидати свої оселі, було насильно виселено на західні території Польщі. Водночас рештки польського населення Волині та Галичини також було виселено на територію Польщі.

Прес-служба УУБА-КаУ

ffhУБА реклама 16 copy copy copy

vydavnyctvo copy

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Кремль перетворив світове Православ’я на поле бою – аналітика EUvsDisinfo

Кремль перетворив світове Православ’я на поле бою – аналітика EUvsDisinfo

Кремлівська пропаганда активно використовує тему релігії у протистоянні із Заходом та особливо – у гібридном...

Забутий ювілей. 400-ліття «Граматики» українського вченого Мелетія Смотрицького

Забутий ювілей. 400-ліття «Граматики» українського вченого Мелетія Смотрицького

Те, що культурна політика нашої влади (як теперішньої, так, зрештою, й попередньої) не викликає, м’яко кажучи,...

В Ужгороді відбулося організаційне засідання Комісії із збереження національної пам’яті Закарпаття

В Ужгороді відбулося організаційне засідання Комісії із збереження національної пам’яті Закарпаття

11 вересня 2019 року, за ініціативою Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ с...

Україна вшановує роковини депортації західних українців (відео)

Україна вшановує роковини депортації західних українців (відео)

У 1944–1951 роках близько 700 тисяч українців були позбавлені своїх домівок.

ЇХ ВИСЕЛИЛИ У СТЕПИ: ЯК ЗГАДУЮТЬ ДЕПОРТАЦІЮ ЗАХІДНИХ УКРАЇНЦІВ СВІДКИ ЗЛОЧИНІВ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

ЇХ ВИСЕЛИЛИ У СТЕПИ: ЯК ЗГАДУЮТЬ ДЕПОРТАЦІЮ ЗАХІДНИХ УКРАЇНЦІВ СВІДКИ ЗЛОЧИНІВ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  В Україні вперше на державному рівні вшановують роковини цих подій.   75-ті рок...

Повторне ЗНО у магістратуру відбудеться 5 листопада

Повторне ЗНО у магістратуру відбудеться 5 листопада

05 листопада 2019 року відбудеться спеціально організована сесія єдиного вступного іспиту з іноземних мов для ...

Вступ-2020: у МОН назвали ТОП-10 новацій проєкту Умов прийому до вишів

Вступ-2020: у МОН назвали ТОП-10 новацій проєкту Умов прийому до вишів

Мінімальні зміни в строках вступної кампанії, більша увага до вступників з особливими освітніми потребами, пош...

До освітнього парламентського комітету ввійшли 12 депутатів

До освітнього парламентського комітету ввійшли 12 депутатів

Членами Комітету з питань освіти, науки та інновацій у парламенті ІХ скликання стали 12 народних депутатів. Ві...

“Наші педагоги мають отримувати пристойну заробітну плату”, - Ганна Новосад

“Наші педагоги мають отримувати пристойну заробітну плату”, - Ганна Новосад

Але це залежить від бюджету,  зазначила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад під час ранкового еф...

Кабмін затвердив функції Держслужби з етнополітики і свободи совісті

Кабмін затвердив функції Держслужби з етнополітики і свободи совісті

Кабінет міністрів України затвердив положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті.

Акредитація освітніх програм університетів відбуватиметься онлайн

Акредитація освітніх програм університетів відбуватиметься онлайн

Вищі заклади освіти, які виявлять бажання акредитувати освітні програми, зможуть це зробити просто: без запо...

ІСТОРІЮ ШУКАВ У СВОЄМУ РОДОВІ: МАРКО ГРУШЕВСЬКИЙ ОПИСАВ ДІТЕЙ В УКРАЇНСЬКИХ ЗВИЧАЯХ

ІСТОРІЮ ШУКАВ У СВОЄМУ РОДОВІ: МАРКО ГРУШЕВСЬКИЙ ОПИСАВ ДІТЕЙ В УКРАЇНСЬКИХ ЗВИЧАЯХ

Серед безлічі достойників, закатованих більшовицькою владою, до нас повертається й Марко Федорович Грушевський...

Відео дня