Ректор УУБА-КаУ архімандрит Віктор (Бедь) відслужив молебень до преподобного Серафима Саровського

serafim21 серпня, перебуваючи в м. Цавтат Хорватія, ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, професор архімандрит Віктор (Бедь) відслужив молебень до преподобного Серафима Саровського в День його ушанування.


У молитвах отець-ректор просив святого чудотворця бути заступником перед Господом Богом за увесь український народ, єдність Української Православної Церкви, успіхи проферсько-викладацької корпорації, співробітників і студентів Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, мир, добробут і злагоду в Україні.
Історична довідка:
Серафим Саровський (Прохір Мошнин, 19 липня 1758, Курськ — 2 січня 1833) — один з найшанованіших православних святих,чудотворець. Преподобний сам відбивав напади диявола, узявши на себе подвиг стовпництва, молився на камені із зведеними руками тисячу ночей.
Преподобний Серафим Саровський народився в Курську, в сім'ї купця українського походження. Семирічним хлопчиком впав з дзвіниці, але чудом залишився живий. Підлітком отримав зцілення від Курської ікони Божої Матері «Знамення». В юності паломником прибув у Київ поклонитися печерським святим.
У віці 18 років став послушником у Саровському монастирі. Шістнадцять років провів у пустині, з них три роки — у повному мовчанні. Випробував себе подвигом стовпництва: 1000 днів і ночей стояв на камені і невпинно молився.
Провівши 10 років в пустині, Преподобний, якому вже пішов сьомий десяток, почав приймати стражденних, розраджувати і зціляти їх. У деякі свята до нього приходило по декілька тисяч людей.
За свідченнями очевидців, преподобний мав дар слова «живого і щедрого», прозорливість незвичайну: читав думки, як книгу. Був завжди радісним. Лице його випромінювало чудесне світло, а під кінець життя було настільки осяйно-сліпучим, що «неможливо було дивитися на нього».
У 20-ті роки 20 ст. комуністично-радянська безбожна влада Саровську пустинь закрили, а мощі вивезли у невідомому напрямку. Тільки в 1991 році вони були виявлені у фондах музею, розміщеного в Казанському соборі Санкт-Петербурга Російської Федерації.
Влітку того ж року хресним ходом мощі Преподобного повернули в Серафимо-Дівеєвський монастир.
Прес-служба УУБА-КаУ