Архімандрит Віктор (Бедь) відслужив заупокійну літію за безвинними жертвами комуністичного геноциду

7 серпня ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, професор архімандрит Віктор (Бедь) відслужив заупокійну літію за всіма безвинними жертвами комуністично-радянського геноциду проти українців та всіх інших національностей мешканців України у роки страшного Голодомору 1932 – 1933 та інших років.

Саме 7 серпня 1932 року Центральним виконавчим комітетом Союзу Радянських Соціалістичних Республік (ЦВК СРСР) і Радою народних комісарів СРСР під керівництвом Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) (з 1952 року Комуністична партія Радянського Союзу, КПРС) на чолі із першим секретарем Сталіним (Джугашвілі) Йосипом Віссаріоновичем було прийнято небачену по жорстокості антилюдську постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» (названу в народі «законом про три колоски). Згідно даної комуністично-радянської постанови будь-яка людина, в тому рахунку і діти з 12 років, за наймалішу провину по відношенню до державної, колгоспної або кооперативної власності підлягала розстрілу.

Історична довідка:

Закон «про три колоски», або просто «Колоски» (просторіччя, народна мова) — репресивний комуністично-радянський закон часів Голодомору-геноциду українців. Повна назва: Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р.
Окрім власне самого закону існувала також Таємна інструкція про його застосування.
Згідно з інформацією МЗС України, текст закону був власноруч написаний Йосипом Сталіним, першим секретарем Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) (надалі КПРС).
Закон передбачав як захід судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна». Амністія у цих випадках заборонялась. На літо 1933 року за цим законом було засуджено 150 000 осіб. Зокрема, засуджували як дорослих, так і дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу у полі, щоб не померти з голоду.
Голодомор-геноцид українців 1932 – 1933 рр. забрав із життя, страшною мученицькою смертю, біля 10 мільйонів безвинних людських життів в Україні (Українській Радянській Соціалістичній Республіці).

Прес-служба УУБА-КаУ