Ректор УУБА-КаУ архімандрит Віктор (Бедь) відслужив заупокійну літію за Василем Семеновичом Стусом

4 вересня ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, професор архімандрит Віктор (Бедь) відслужив заупокійну літію за видатним українцем, поетом, правозахисником, борцем за незалежність України в 60-80-х роках ХХ ст. і політв'язнем комуністично-радянського режиму Василем Семеновичом Стусом у день його передчасної і загадкової смерті (фактично убивства) в концтаборі села Кучино Пермської області Російської Федерації, республіки колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік.


У молитві до Господа Бога отець-ректор просив прощення за всі гріхопадіння у земному житті, допущенні з власної волі чи під примусом, та за спасіння душі усопшого Василя Стуса і за всіх полеглих борців за незалежність України.


«Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерть із рідним краєм поріднюсь».

(Василь Стус: «Як добре те, що смерті не боюсь я...»)

 

Історично-біографічна довідка:

4 вересня 1985 року у таборі біля села Кучино Пермської області Російської Федерації помер видатний український поет-шістдесятник та політв'язень комуністично-радянського режиму Василь Семенович Стус (06.01.1938 – 04.09.1985).
Автора поетичних збірок «Круговерть», «Веселий цвинтар», «Палімпсести» у травні 1980 заарештували, визнали особливо небезпечним рецидивістом та засудили до 10 років примусових робіт та 5 років заслання. А також заборонили бачитися з родиною. Табірними наглядачами знищено збірку з приблизно 300 віршів Василя Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. Помер в ніч з 3 на 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця.
1985 року німецький письменник Генріх Белль висунув Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури. Але призначення так і не відбулося, через смерть автора.
Детальна біографія В. С. Стуса: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

 

Прес-служба УУБА-КаУ