ТОП новини


Ректор УУБА-КАУ відслужив заупокійну літію за Михайлом Грушевським – головою Центральної Ради УНР

29 вересня ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, професор архімандрит Віктор (Бедь) відслужив заупокійну літію за видатним українським політичним, державним, науковим та культурним діячем Михайлом Сергійовичем Грушевським (29.09.1866 -25.11.1934), у день його народження.

У молитві до Господа Бога отець-ректор просив прощення усіх земних гріхів допущених небіжчиком, з власної волі чи під примусом, молився за спасіння його душі та душ усіх українських патріотів що прожили та віддали своє життя у боротьбі за утвердження державної незалежності України.

Прес-служба УУБА-КаУ

 

Біографічна довідка:

Михайло Сергійович Грушевський (29 вересня 1866, Холм, нині Польща — 25 листопада 1934, Кисловодськ, РРФСР) — професор історії, науковець, політичний діяч і публіцист. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918).
Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в українському містечкуХолм (нині на території Польщі, має назву Хелм).
Батько, Сергій Федорович Грушевський, на той час працював викладачем у греко-католицькій гімназії. За сімейною традицією Сергій Федорович здобув духовну освіту, проте все життя пропрацював на педагогічній ниві: викладав у Переяславській і Київській семінаріях, працював директором народних шкіл на Кавказі, був автором відомого у дореволюційній Росії підручника з церковнослов'янської мови. Мати, Глафіра Захарівна Опокова походила із сім'ї священнослужителів з містечка Сестринівка. У 17-річному віці вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського. Михайло Сергійович Грушевський, згадував своїх батьків, як справжніх патріотів України, які зуміли виховати «тепле прив'язання до всього українського — мови, пісні, традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття.
1869 року, через стан здоров'я батька, сім'я переїзджає на південь Російської імперії: спочатку до Ставрополя (1870–1878 рр.), згодом — до Владикавказа (1878–1880 рр.). Здобувши домашню початкову освіту 1880 року Михайло був зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії.
В липні 1886 року Грушевський пише письмове звернення до ректора Київського університету Св. Володимира з проханням зарахувати його на історичне відділення історико-філологічного факультету.
Роки навчання, Михайло Грушевський згадує із певним розчаруванням, то був час занепаду Київського університету. Імперська російська влада нещодавно провела університетську реформу, аби не допустити «вільних» думок у студентів. .
Наприкінці свого університетського навчання, Михайло Грушевський долучається до українського руху. Входить до складу київської «Громади», таємної організації, що згуртувала довколо себе справжніх патріотів України. В межах, громадівської діяльності, Грушевський опікувався українським гуртком у київській духовній семінарії. В нього вдома часто відбувались таємні сходини семінаристів.
В 1894 році, за рекомендацією професора Володимира Антоновича, Михайло Грушевський призначається на посаду ординарного професора кафедри «всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи» Львівського університету. На цій посаді Михайло Грушевський пропрацював до 1914 року.
У Львові М.С.Грушевський розпочав активну науково-організаційну діяльність у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), з яким почав співпрацювати ще в 1892 році. Очолив Історико-філософську секцію Наукового товариства імені Шевченка, створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896–1913). Грушевський залучає до роботи в НТШ студентів, молодих викладачів. Він займається редагуванням «Записок Наукового товариства імені Шевченка», і саме завдяки його організаторським здібностям вдалося видати більш ніж 100 томів. В цей час він знайомиться з Іваном Франком і разом вони привертають міжнародну увагу до україністики.
На початку 1897 року Михайла Грушевського обирають головою НТШ (1897–1913).
26 травня 1896 року, у м. Скала (нині смт. Скала-Подільська) Михайло Грушевський вінчається з Марією Вояківською.
Протягом 1897–1898 років, Михайло Грушевський пише І том своє фундаметальної праці — «Історія України-Руси», і вже наприкінці 1898 року, ця робота була надрукована у Львові. Незабаром М.С.Грушевський видає ще два томи своєї праці. Ця робота була щиро прийнята в Галичині, проте забороненна імперським російським урядом.
Перебуваючи в Галичині, М.С. Грушевський намагався триматися осторонь від політики, проте 1899 року він разом із І.Я.Франком увійшов до Української національно-демократичної партії та очолив міське відділення. Але незабаром, через небажання відлучатись від наукової роботи, вийшов із неї.
Для розвитку української літератури Михайло Грушевський разом з Іваном Франком заснував і видавав «Літературно-науковий вістник» (Львів, 1898–1905, Київ, 1905—07), був одним з організаторівУкраїнської видавничої спілки (1899).
В 1904 році М.С.Грушевський відкрив на власні кошти приватну вчительську семінарію в м. Коломия].
Восени 1905 року, Михайло Грушевський мандрує Україною, відвідує Київ, Одесу та Харків.
Революційні події в Росії 1905 року, що призвели до послаблення політики імперського російського царату щодо національного розвитку українців, а також тиск польських чиновників зумовили повернення М.С.Грушевського до Києва.
Влітку 1906 року Михайло Грушевський виїхав до Петербурга, де тоді працювала Перша Державна Дума, і взяв активну участь у діяльності Української Фракції, Українського Клубу та у роботі редакції заснованого тоді «Украинскаго Вестника».
Наприкінці 1906 року до Києва переноситься видання «Літературно-наукового вістника» і М.С.Грушевський публікує у ньому статті присвячені українському рухові. Був одним з організаторів та редакторів газети «Рада» (1906) і часопису «Україна» (1907–1914). Після організації Українського Наукового Товариства в Києві весною 1907 року, був обраний його головою. В той же час Грушевський очолював і львівське товариство, постійно перебуваючи то у Києві, то у Львові.
У вересні 1907 року за участі М.С.Грушевського, що увійшов до його керівництва, створене нелегальне позапартійне українське громадське об'єднання — Товариство українських поступовців, що згуртувало сили українства й до 1917 року було єдиною діючою українською організацією ліберального напряму. Свою політичну платформу М.С.Грушевський базував у той час на принципах конституційного парламентаризму й автономії України.
Початок Першої світової війни Грушевський зустрів у своєму маєтку в селі Криворівня у Карпатах. Через воєнні дії він не зміг одразу вирушити до Києва. Його маршрут пролягав через Угоршину, Австрію, а далі Румунію, що на той момент була нейтральною державою.
Імперська російська влада була вороже налаштована до вченого і по його поверненні в Україну. 11 грудня 1914 року М.С.Грушевського заарештовано жандармерією у Києві за звинуваченням в австрофільстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців.
Відправлений на заслання до Симбірська (нині м. Ульянівськ Російської Федерації), склав головування в УНТ. Завдяки клопотанню Петроградської Академії наук, Михайлу Грушевському було дозволено переїхати до м. Казаніта займатися науковою роботою із забороною викладацької діяльності.
31 березня 1916 року рішенням Вченої ради Львівського університету М.С.Грушевського було позбавлено посади професора. У вересні 1916 року переїхав до Москви, де розгорнув активну громадсько-політичну діяльність. Відновив роботу московської філії Товариства українських поступовців, брав участь у роботі видавництва «Украинская жизнь». Прагнув об'єднати опозиційні українські сили. Продовжував наукову роботу, працював в архіві МЗС Росії, Румянцевській бібліотеціці (нині Російська державна бібліотека) над матеріалами до 8-го тому «Історії України-Руси». В Україну М.С.Грушевський повернеться після лютневої 1917 року революції у Петронраді.
4 березня 1917 року в Києві засновується Українська Центральна Рада. 20 березня 1917 року УЦР у Києві заочно обрала М.С.Грушевського головою (одностайно обраний 19 квітня 1917року на Всеукраїнському національному конгресі). Михайло Грушевський приєднався до Української партії соціалістів-революціонерів. Викликаний телеграмою, 26 березня він повертається із Москви до Києва. У Києві намагався надати стихійному українському рухові організованості, ставив питання про культурне відродження українського суспільства (заснування національних шкіл, політичних товариств). 27 березня 1917 року виступив на Київському кооперативному з'їзді з вимогою національно-територіальної автономії України у федеративній Російській республіці, вважаючи це найближчим шляхом до самостійності України.
23 червня 1917 року, Михайло Грушевський брав участь у проголошенні I Універсалу Української Центральної Ради. Звернувся до всіх українців із закликом самостійно організовуватися та братися до негайного закладення підвалин автономності. Як голова УЦР добивався від Тимчасового уряду ново проголошеної Російської Республіки (імерії) поступок Україні. 7 листопада 1917 року у Петрограді відбувся збройний комуністично-більшовицький переворот більшовиків у Петрограді, які не визнали владу Української Центральної Ради в Україні. 20 листопада 1917 року Українська Центральна Рада під головуванням М.С.Грушевського прийняла III Універсал і проголосила Українську Народну Республіку.
Для знищення державної незалежності України, комуністично-більшовицький режим Москви направив в Україну свої загарбницькі війська.
За таких обставин Українська Центральна Рада проголосила IV Універсалу, згідно якого Українська Народна Республіка проголошувала свою повну державну незалежність. 22 січня 1918 року (фактично 24 січня 1918 року) на засіданні УЦР під головуванням та на пропозицію Михайла Грушевського Українська Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку самостійною, вільною і суверенною державою українського народу. 7 лютого 1918 року разом з урядом УНР М.С.Грушевський залишив Київ, а 10 лютого 1918 року прибув до Житомира, де добивався ратифікації мирного договору з Німеччиною та надання УНР військової допомоги у боротьбі з московським режимом комуно-більшовиків, які розпочали військову інтервенцію по загарбанню України. На пропозицію М.С.Грушевського 25 лютого 1918 року на засіданні Малої ради в Коростені гербом Української Народної Республіки був затверджений тризуб. 9 березня 1918 Грушевський вернувся до Києва.
По поверненні до Києва, Михайло Грушевський приділяв значну увагу конституційному процесові в Україні. Під його керівництвом розроблялася Конституція незалежної УНР (прийнята 29 квітня 1918 року), згідно з якою верховним органом влади Української Народної Республіки проголошувалися Всенародні збори, які безпосередньо здійснювали вищу законодавчу владу в УНР і формували вищі органи виконавчої та судової влади. Скликати Всенародні збори і проводити їх мав голова, обраний Всенародними зборами.
29 квітня 1918 року в Києві відбулась переміна державної влади і влада перейшла до рук гетьмана Павла Скоропадського. У цей період Михайло Грушевський займався науковою працею, брав участь в обговоренні питання про заснування Української академії наук. Відмовився від пропозиції увійти до складу академії, створенної гетьманом України Павлом Скоропадським. В цей час Грушевський написав 4, 5 і 6-ту частини «Всесвітньої історії», а також праці «Старинна Історія. Античний світ», «Середні віки Європи». На початку лютого 1919 року, після взяття Києва російсько-радянськими комуністами , М.С.Грушевський виїхав до Кам'янця-Подільського, де видавав часопис «Життя Поділля». В березні 1919 року преїзджає до м. Станіслав (нині м. Івано-Франківськ), що був столицею Західної Української Народної Республіки. В цей же період завершив написання підручника під назвою «Історія України, приладжена до програм вищих початкових шкіл і низших класів шкіл середніх», опублікований в 1919 р.
У березні 1919 емігрував до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні. Розгорнув широку публіцистичну й наукову діяльність.
Був одним із засновників громадської міжнародної організації — комітету незалежної України та заснував Український соціологічний інститут (УСІ; діяв спочатку в Празі, потім у Відні). В цей час М.С.Грушевський переглянув свої погляди з питань державного будівництва. Запропонував концепцію української національної державиви-республіки з безкласовим соціальним ладом («Початки громадянства. Генетична соціологія», 1921).
В еміграції Михайло Грушевський проводив роботу над великим науковим проектом — багатотомною «Історією української літератури». Перші томи цієї роботи були надруковані в 1923 р., останній, 6-й том, лишився в рукописі і був надрукований тільки у 1995 році.
1923 року був обраний академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН). У березні 1924 року із сім'єю приїхав до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу. Очолював археографічну комісію ВУАН, метою існування якої було створення наукового опису видань, надрукованих на території етнографічної України в XVI–XVIII століттях. При цій комісії у зв'язку з 350-річчям друкованої справи в Україні був створений комітет, секретарем якого був призначений В. Барвінок.Через шість років його обрали дійсним членом Академії наук СРСР. У 1924–1931 роках очолював історичні установи ВУАН.
14 квітня 1926 року політбюро ЦК КП(б)У в постанові «Про Українську академію наук» висловилося за можливість підтримати кандидатуру М.С. Грушевського на посаду президента ВУАН. 3 жовтня 1926 року відбулося урочисте вшанування Михайла Сергійовича Грушевського у зв'язку з 60-літтям від дня народження та 40-літтям наукової діяльності. 12 січня 1929 року загальні збори АН СРСР обрали М.С.Грушевського дійсним членом. 25 квітня 1929 року на засіданні загальних зборів АН СРСР М.С.Грушевський поставив питання про потребу створення в її складі Інституту української історії.
З осені 1929 року в УРСР почався погром історичних установ, створених М.С.Грушевським. У листопаді-грудні 1929 сесія Ради ВУАН почала ліквідовувати комісії, якими керував Михайло Грушевський (остаточно ліквідувала в 1933 році). 11 грудня цього ж року партійний осередок ВУАН ухвалив рішення про посилення ідеологічної боротьби з М.С. Грушевським і його теоріями шляхом читання рефератів із критикою його поглядів. У січні 1931 року на засіданні історичних установ ВУАН замість історичної секції, очолюваної Михайлом Грушевським, створено історичний цикл. Більшість співробітників і учнів М.С.Грушевського було заарештовано й заслано.
7 березня 1931 року, під фактичним примусом комуністично-радянського режиму, М.С. Грушевський переїхав до Москви. З цього часу М.С.Грушевський вимушений був проживати у Москві, під пильним оком спецслужб комуністично-радянського режиму СРСР.
У січні 1934 року академік Володимир Затонський виступив на сесії ВУАН, зробивши основний акцент на критиці академіка Михайла Грушевського. Близькість до російських кадетів, орієнтація на німецький імперіалізм у боротьбі з «навалою більшовизму», звинувачення у дворушництві, сумнівність наукової порядності — далеко не повний перелік «гріхів», які посипалися на вченого.
23 березня 1931 року Грушевського заарештували як «керівника Українського націоналістичного центру», вигаданого чекістами. Коли він відмовився визнавати ті «свідчення», які з нього «вибили» слідчі погрозами ув'язнити його доньку Катерину, 5 січня 1933 року справу екс-голови Центральної Ради закрили зі зловісним, водночас, поясненням-вердиктом — з огляду на його... смерть.
І все ж не виконали цього вироку одразу ж, а відтермінували його до 25 листопада 1934 року, коли Михайло Сергійович Грушевський справді помер у Кисловодську від сепсису через три дні після операції з видалення фурункула. Наприкінці 1934 року Михайло Грушевський відпочивав у одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів на карбункул. Втрутилися хірурги. Однак хвороба тільки посилилася, оскільки лікування було некваліфіковане. Операцію Михайлу Сергійовичу провів головний лікар місцевої лікарні, котрий хірургом... не був. А перед цим він відмовив Михайлу Грушевському в проханні бути прооперованим його давнім і перевіреним другом, високопрофесійним хірургом... За таких дивних умов, 25 листопада 1934 року о другій годині дня Михайло Сергійович Грушевський помер.
Наступного дня газета «Вісті» від Ради Народних Комісарів УСРР вмістила повідомлення про смерть Михайла Грушевського. У постанові Раднаркому зазначалося: «Зважаючи на особливі наукові заслуги перед Радянською Соціалістичною Республікою академіка Грушевського М. С., Рада Народних Комісарів УСРР постановила: Поховати академіка Грушевського М. С. в столиці України — Києві. Похорон взяти на рахунок держави. Для організації похорону утворити урядову комісію в такому складі: тт. Порайко (голова), Богомолець, Палладін, Корчак-Чепурківський. Призначити сім'ї академіка Грушевського М. С. персональну пенсію 500 крб. на місяць».)
Тіло М.С. Грушевського перевезли до Києва і поклали в головній залі Української Академії Наук, а 29 листопада відбулися похорони. Похований на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 6, біля Вознесенської церкви).

Проф., архім. Віктор (Бедь)


uuba adv 2020

koledzh uuba 2020

vydavnyctvo copy

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Влада Північної Македонії просить Вселенського Патріарха визнати автокефалію їхньої Церкви

Влада Північної Македонії просить Вселенського Патріарха визнати автокефалію їхньої Церкви

Президент Північної Македонії написав лист до Вселенського Патріарха Варфоломея, у якому просить визнати авток...

Олександрійський Патріарх: Москва не правильно реагує на українське питання

Олександрійський Патріарх: Москва не правильно реагує на українське питання

Олександрійський Патріарх Феодор II заявив, що народ України має право на власну помісну Церкву і ще раз висло...

В РНБО попередили “миротворців” у рясах про організацію антиукраїнських форумів

В РНБО попередили “миротворців” у рясах про організацію антиукраїнських форумів

Секретар РНБО Олексій Данілов зазначає, що напередодні місцевих виборів спостерігається активізація окремих ре...

Зовсім архієреї. Як скомпрометувати верхівку РПЦ земними багатствами

Зовсім архієреї. Як скомпрометувати верхівку РПЦ земними багатствами

Порівнявши себе з пророком, очільник РПЦ патріарх Кирило закликав паству не вірити власним очам і вухам, якщо ...

“Перша незалежність”. 30 років тому була ухвалена Декларація про державний суверенітет України. СПОГАДИ, ОЦІНКИ

“Перша незалежність”. 30 років тому була ухвалена Декларація про державний суверенітет України. СПОГАДИ, ОЦІНКИ

30 років тому, 16 липня 1990 року, Верховна Рада УРСР конституційною більшістю народних депутатів – 355 “...

Україну поділять на "зони" з 1 вересня: у Раді розповіли, яким буде навчальний процес

Україну поділять на "зони" з 1 вересня: у Раді розповіли, яким буде навчальний процес

З початком навчального року, 1 вересня, Україну умовно розділять на зони: "зелену", "жовту", "помаранчеву" і "...

Уряд встановив штрафи за відсутність масок та проведення масових релігійних заходів

Уряд встановив штрафи за відсутність масок та проведення масових релігійних заходів

Уряд посилить контроль за дотриманням карантинних обмежень. Про це 25 червня 2020 року,  відкри...

Варфоломій заявив, що шокований заявами Ердогана про Святу Софію

Варфоломій заявив, що шокований заявами Ердогана про Святу Софію

Вселенський патріарх Варфоломій сказав, що шокований заявами президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана про&...

Митрополит Епіфаній відвідав у Борисполі відкриття першого в Україні пам’ятника авторові Національного Гімну Павлу Чубинському

Митрополит Епіфаній відвідав у Борисполі відкриття першого в Україні пам’ятника авторові Національного Гімну Павлу Чубинському

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 26 червня 2020 року відвідав місто Бориспіль Київсь...

Зниклі з соборів Києва скарби знайшлися у фондах московського музею (фото)

Зниклі з соборів Києва скарби знайшлися у фондах московського музею (фото)

Це 57 дорогоцінних предметів – церковних речей з ризниць Софійського та Успенського соборів Києва, виготовлені...

ПЦУ прокоментувала справу проти Порошенка через «розпалювання міжрелігійної ворожнечі»

ПЦУ прокоментувала справу проти Порошенка через «розпалювання міжрелігійної ворожнечі»

У Київській митрополії Української православної церкви (ПЦУ) у п’ятницю поширили заяву після по...

Заборонені весілля, закриті садочки та ресторани: на Закарпатті посилюють карантин

Заборонені весілля, закриті садочки та ресторани: на Закарпатті посилюють карантин

Відповідне рішення прийняла обласна регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайни...

Відео дня