ТОП новини


Архімандрит Віктор (Бедь) відслужив літію за провідником ОУН Євгеном Коновальцем

konovalec23 травня 2014 року, ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки професор архімандрит Віктор (Бедь), у співслужінні академічного духовенства, відслужив заупокійну літію за полковником Армії Української Народної Республіки, командантом Української військової організації, головою Проводу українських націоналістів (з 1927), першим головою Організації українських націоналістів Євгеном Михайловичем Коновальцем (14.06.1891 – 23.05.1938) у день 76-х роковин з дня його смерті, який загинув 23 травня 1938 року в наслідок підступного убивства агентами комуністично-радянського режиму СРСР в Роттердамі (провінція Голландія, Нідерланди).

У молитві до Господа Бога отець-ректор просив прощення всіх земних гріхопадь, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя у піднебессі.

Прес-служба УУБА-КаУ

Біографічна довідка
Євген Михайлович Коновалець (14 червня 1891, Зашків, Жовківський район, Львівська область — 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди, провінція Голландія) — полковник Армії УНР, командант Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів (з 1927), перший голова ОУН.
Народився у вчительській родині.
У 1901–1909 рр. навчався в Академічній гімназії у Львові.
З 1909 р. вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету.
Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. Із 1913 р. як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії.
На початку Першої світової війни 2 серпня 1914 р. Коновалець був мобілізований до австрійської армії (19 полк Крайової оборони Львова). В червні 1915 р. під час боїв на МаківціКоновалець потрапив у російський полон. У 1915 — початку 1916 рр. перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру (між Царицином і Астраханню), а з кінця 1916 — у таборі в Царицині (тепер Волгоград).
Після Лютневої революції 1917 р. в Російській імперії Коновалець в кінці липня 1917 р. приїжджає до Києва. Його поява в Києві характеризується вступом до Комітету допомоги українцям виселенцям (Галицько-Буковинський комітет допомоги жертвам війни) і популяризацією в середовищі Центральної Ради та УГВК ідеї створення окремої західноукраїнської військової одиниці.
У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки.
В січні 1918 р. Коновальця після проведення реорганізаціїГалицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. 1-2 березня 1918 стрілецькі частини під командуванням Коновальця спільно зЗапорізьким Корпусом та Гайдамацьким Кошем Слобідської України визволили від більшовиків Київ.
В кінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від гетьмана П.Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. На початку листопада 1918 Коновалець через Дмитра Дорошенка, а згодом і особисто, вів переговори з гетьманом про умови надання національно-демократичними силами (у тому числі Січовими Стрільцями) підтримки гетьманському уряду та наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з Росією. В листопаді 1918 Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П.Скоропадського і в Мотовилівському бою 1918 розбили гетьманські частини.
Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканської армії. В 1918–1919 Коновалець командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ.
У листопаді 1919 р. Коновалець потрапив у польський табір для полонених у Луцьку. Навесні 1920 р., звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехо-Словаччину.
Поразка національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. В цих обставинах в липні 1920 Коновалець здійснює заходи щодо створення принципово нової організації, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів. У серпні 1920 р. за безпосередньою участю Коновальця було створено Українську військову організацію.
20 липня 1921 Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був активним противником Другого Зимового походу Армії УНР, розуміючи його безперспективність.
Із грудня 1922 року Коновалець мусив жити в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії. У листопаді 1927 за ініціативою Коновальця на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28 січня — 3 лютого 1929 на першому Конгресі українських націоналістів у Відні (Австрія) було створено Організацію українських націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця.
Наприкінці 1920-x — на початку 1930-х рр. Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політично-інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Здійснив ряд заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій у Франції, Бельгії, Канаді, Маньчжурії.
За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади Українських Стрільців, що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьби за незалежність України за дорученням Коновальця було сформовано військовий штаб та укомплектовано школи з підготовки старшинських кадрів для української армії в Польщі, Чехо-Словаччині, Австрії. Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у комуністично-радянського керівництва в Москві.
23 травня 1938 Коновалець загинув у Роттердамі (провінція Голландія, Нідерланди) в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ СРСР). Він зумів увійти в довіру до Коновальця, який помилково повірив в існування в СРСР міцного підпілля. Це «нелегальне угрупування» й «представляв», за придуманою НКВД легендою Судоплатов під псевдонімом «Павлусь Валюх».
Про це інформували особисто Сталіна. У листопаді 1937 Судоплатова прийняв особисто Сталін й поставив задачу розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН. Через тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесений смертний вирок.
23 травня 1938 р. Павло Судоплатов передав Євгену Коновальцю у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула. В наслідок вибуху Євген Коновалець і був убитий.
Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.

ffhУБА реклама 16 copy copy copy

vydavnyctvo copy

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Держава може лише сприяти об’єднанню церков, а не стимулювати цей процес, – експерт

Держава може лише сприяти об’єднанню церков, а не стимулювати цей процес, – експерт

Державна влада не вправі стимулювати об'єднання релігійних спільнот, вона може лише сприяти цьому процесу.

Виступ Президента України на зустрічі з Всеукраїнською радою церков

Виступ Президента України на зустрічі з Всеукраїнською радою церков

«І були ми сліпими, і світла правоти не бачили, в омані ідольській блукали, і до того ж глухими були до спас...

Історична довідка християнізації України та становлення УАПЦ

Історична довідка християнізації України та становлення УАПЦ

40 – 70- рр. І ст. – апостольська місія апостола українського Андрія Первозванного на теренах Скіфії-Русі-Укра...

РПЦ обьявила войну Киеву, или почему Украина необходимо решить религиозный вопрос

РПЦ обьявила войну Киеву, или почему Украина необходимо решить религиозный вопрос

Украинская православная церковь Московского патриархата превратилась в мощное оружие, которое защищает интерес...

Не молитовою єдиною. Українська мова в Київській Русі

Не молитовою єдиною. Українська мова в Київській Русі

В Соборі Св. Софії, де Президенти незрідка моляться за Україну, відкрито написи тисячолітньої давнини, на яких...

Украина стремится иметь свою Поместную православную Церковь

Украина стремится иметь свою Поместную православную Церковь

Социологические исследования, если они действительно научно обоснованные, — это не просто зеркало существующег...

Юдина зрада, Голгофа та Великдень України

Юдина зрада, Голгофа та Великдень України

Україна пройшла Великий піст і святкує Великдень. Чи може для окремої країни існувати свій Гетсиманський сад? ...

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

30 березня 2015 року виповнилось 150 років з дня смерті великого будителя карпатоукраїнців (карпаторуських, ру...

Історія переслідування української мови, а через неї і української нації, чужинськими владами в україні за останні 400 років

Історія переслідування української мови, а через неї і української нації, чужинськими владами в україні за останні 400 років

3 липня 2012 року фракція Партії регіонів та Комуністичної партії (обидві політично-ідеологічні спадкоємці КПР...

Речник УПЦ МП виступив проти надання західними країнами зброї україні у війні з московсько-путінськими окупантами...

Речник УПЦ МП виступив проти надання західними країнами зброї україні у війні з московсько-путінськими окупантами...

"Реанімований комуністично-ординський режим Московії активізує антиукраїнську пропаганду та подальше розділенн...

Лист - заклик до об'єднання всіх православних Церков в Україні і визнання світовим православям автокефалії єдиної Помісної Православної Церкви

Лист - заклик до об'єднання всіх православних Церков в Україні і визнання світовим православям автокефалії єдиної Помісної Православної Церкви

З настанням весни пробуджується вся природа . Цьогорічна весна є променем надії і початком нового життя, особл...

Відео дня