ОНОВЛЕНО! Унікальне та єдине в Україні видання (+ВІДЕО)

kopynec-slovnykВ Ужгородській українській богословській академії імені святих Кирила і Мефодія відбулася презентація Словника церковно-півчих термінів, автором якого є відомий у краї музикант, диригент, дослідник пісенної спадщини краю Федір Копинець.

Як зізнався сам автор під час презентації, до видання такого збірника йшов давно та ціленаправлено. Майже 20 років тому, організувавши церковний хор, переконався: сам немає потрібної церковної музичної грамоти та й інші не дуже обізнані в церковному співі. Потреба, отже введення в ужиток надбання величезного пласту церковної хорової музики, а також забезпечення її наукового богословського, музичного термінологічного тлумачення, назріла давно. Тому і загорівся ідеєю. Перегортував цілу купу довідкового матеріалу, працював у архівах. Майже звідусіль, де доводилося бувати з гастролями заслуженого Закарпатського народного хору, привозив книги, пісенні видання. Цілодобово штудіював їх, і систематизовував матеріал. Тільки зараз сам та й увесь редакційний колектив, що активно допомагав у підготовці книги до друку, збагнули всю титанічність і відповідальність проведеної роботи.

Ректор академії та університету професор, архімандрит Віктор (Бедь) зауважив про унікальність видання: «Аналогів в Україні йому не має. Більше тисячі зібраних у ньому термінів і тлумачень стосуються саме глибинної церковної спадщини, багато у чому ще не дослідженої та не вивченої. В основу добору матеріалів авторами покладені як найпоширені у крилосній практиці слова, так і менш відомі нині й запозичені з співочої лексики ще з часів рукописного середньовіччя. А отже, словник стане справді настільною книгою як духовенства, студентів, так і учасників усіх творчих хорових колективів. А ще приємно те, що підготовлений словник до друку творчо-редакційним колективом академії під авторством талановитої, творчої людини, викладача, доктора мистецтвознавства протодиякона Феодора».

Цікавість до видання проявили вже на презентації і щодо змісту, і творчого процесу. А він був, як виявилося, непростим. Наталя Дяченко, літературний редактор книги, згадала і неординарні випадки, коли невідомо куди згадали вже вичитані сторінки, і про творчі дискусії з автором з приводу тлумачень термінів, і ще багато приємних уже зараз миттєвостей. Та найбільше відчувала страх і всю відповідальність за роботу «бо книга – це не просто слово, яке може забутися, не газета-одноденка. Це – фонд, який на віки». Щиро й емоційно передала всю творчу атмосферу роботи колективу Ганна Островська, також літературний редактор: «Нас усіх захопила не просто ідея видання, але й особистість, талант і працелюбність автора. Федір Іванович ніби заколисував завжди свою дитину, а ми йому в цьому допомагали. І дуже раді нині