Ректор УУБА-КаУ архімандрит Віктор (Бедь) відслужив молебень до СВМЧ Максима Горлицького (Сандович)

6 вересня ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, професор архімандрит Віктор (Бедь) відслужив молебень до святого мученика Максима Горлицького (Сандович) у День його пам'яті, який ушановується Православною Церквою.

У молитвах до святого отець-ректор просив заступництва перед Господом Богом та Божого благословення для всього українського народу на мирне і добротне життя, за дарування єдності Українській Православній Церкві і подолання роз'єднання православних в Україні.

Біографічна довідка:

Максим Тимофійович Сандович (1 лютого 1886, Ждиня, Австро-Угорщина — 6 вересня 1914, Горлиці, Австро-Угорщина) — український (лемківський) священик, пропагандист православ'я та руської ідеї на Лемківщині, канонізований Польської автокефальною православною церквою.35-3246276-5778

Максим Сандович народився в українському селі Ждиня на Лемківщині (зараз належить до горлицького повіту малопольского воєводства та має назву Zdynia) у сім'ї церковного псалмопевця. Початкову освіту отримав вдома, духовну — у крехівському монастирі базиліанців. Проте навчання там йому не сподобалось, він виїхав до України (тієї території що на той час входила до складу Російської імперії), де продовжив освіту у Почаївської лаври. Там він прийняв православ'я. Освіту закінчив у житомирській духовній семінарії, по закінченні якої повернувся до Австро-Угорщини як священик в українському містечку Граб на Лемеівщині.

Активна діяльність Максима Сандовича як пропагандиста православ'я серед лемків звернула на нього увагу австрійської поліції. В 1912 році його заарештували за звинуваченням у шпигунстві. Разом з ним був затриманий ще один священик — о. Ігнатій Гудима та два студента, що належали до русофільскої партії — Ковдра та Бендасюк. Захисником Максима Сандовича виступив перемишльскій адвокат Кирило Черлюнчакевич. Збереглися свідчення, що поліція та адміністрація примусово вимагали від селян свідчити проти звинувачених. Слідство тривало майже два роки, які Сандович, Гудима, Ковдра та Бендасюк провели у львівській в'язниці. На судовому процесі влітку 1914 року усі звинувачені були признані невинними.

З початком Першої світової війни Сандович був заарештований знову. 6 вересня 1914 року він був розстріляний на задньому дворі горлицького суду в присутності своїх близьких. Його останніми словами Польська автокефальна православна церков вважає «Хай живе Русь та святе провослав'я!». Його соратник по пастирській діяльності, Ігнатій Гудима був заарештований та відправлений до концтабору Талергоф, де втратив глузд через тортури. Ковдра та Бендасюк врятувалися втечею за кордон Австро-Угорської імперії.

У вересні 1994 року Польська Автокефальна Православна Церков визнала Максима Сандовича як священомученика під ім'ям «Максим Горлицький» — за місцем загибелі. Його рештки були перенесені до Церкви Святої Троїці у Горлиці. Також канонізований як священномученик Російською Зарубіжної Церквою в 1996 році.

Прес-служба УУБА-КаУ