ТОП новини


До 71-ї річниці створення Української Повстанської Армії

Український народ, після втрати своєї державної незалежності та розділення поміж сусідніми державами, а відтак імперіями Річчю Посполитою–Польщею, Московським царством, а відтак Московською, Австро-Угорською та комуністично-радянською імперіями, в різні часи Польщею, Угорщиною та Румунією з початку ХVІІІ ст. і до 90-х років ХХ ст. за весь час свого поневолення безперестанно боровся за відновлення державної незалежноcті та здобуття національної волі. Мова йде про національно-визвольні події 1918 – 1960 рр. ХХ століття, коли у вирі революційних подій та чергового перерозподілу Європи український народ відновив свою державну незалежність (1918 – 1921 рр.), знову у нерівній боротьбі втратив її (1921 – 1960 рр.), але, не покладаючи рук, продовжив боротьбу до переможного завершення, яке увінчалось успіхом 24 серпня 1991 року – проголошенням Акту про державну незалежність України. Провідну роль у національно-визвольних змаганнях відіграла Організація Українських Націоналістів та Українська Повстанська Армія.

Постановою Президії Української Головної Визвольної Ради (УГВР) від 30 жовтня 1947 р. 14 жовтня визнано Днем постання Української Повстанської Армії (УПА) та встановлено святковим днем УПА. Дату 14 жовтня встановлено задля того, щоб зберегти історичну традицію з козацьким святом Покрови. На Січі була церква Пресвятої Богородиці Покрови, і саме Пресвята Богородиця вважалась покровителькою українських козаків, а відтак за історично-духовною спадковістю і воїнів Української Повстанської Армії. Зародилась і утвердилась УПА, очевидно, не в один день та й не в одному році. Українській Повстанській Армії прийшлось вести воєнні дії на два фронти – проти німецько-фашистських та комуністично-радянських тоталітарних режимів, які нанесли великої шкоди українській державності в першій половині ХХ ст.
Як розповідав у інтерв'ю на incognita.day.kiev.ua Василь Кук, один з головнокомандуючих УПА, родовід УПА починається з часу втрати нашої державної незалежності у 1920 році. Створена в часи Першої світової війни, Українська Народна Республіка проіснувала лише три роки, з 1918 по 1920 рр. Після багатьох кровопролитних боїв визвольна війна українського народу закінчилася трагічною поразкою. Українські землі стали здобиччю російських, польських та румунських окупантів, а Закарпаття опинилося у складі Чехословаччини. Почалося свідоме, планомірне винищування нас як нації. Однією з головних причин втрати державності було те, що ми вчасно не зуміли зорганізувати українську національну армію та її належно озброїти і не мали українського патріотичного та висококваліфікованого військового командування.
Український народ не змирився із втратою своєї державності. Відразу ж після воєнної поразки в 1920 – 1921 рр. в Україні розпочалася повстанська та підпільна бойова національно-визвольна боротьба. Велася вона як на східних, так і на західних землях України.
Жахливі наслідки діяльності московської комуністично-радянської влади в Україні, голодомори, репресії, терор в її східній частині в 1920 – 1941 рр., масові вбивства, катування, четвертування людей в тюрмах НКВД в Західній Україні в 1939 – 1941 рр. та не менш антилюдська, з 1939 – 1941 рр., політика фашистської Німеччини (зокрема, і фашистської Угорщини), остаточно озлобили людей проти німецького фашизму і московського комуно- більшовизму.
Жорстокі та антилюдські політичні системи комуністичних та фашистських тоталітарних режимів сприяли піднесенню та утвердженню українським державницьким та патріотичним почуттям мирного населення, котре масово вливалося в ряди Української Повстанської Армії в Західній Україні, особливо з 1942 року. І вже в 1944 р. УПА нараховувала близько півмільйона воїнів-добровольців. Саме УПА врятувала українське населення Західної України від масового терору і повного знищення комуністичним режимом на чолі з Комуністичною партією, у воєнні та позавоєнні роки другої світової війни.
УПА – це широкомасштабний партизанський рух опору, який був дуже добре організованим, мобільним, скоординованим і являв собою дійсно партизанську армію, відмінну від усіх інших, що діяли в Другу світову війну. УПА ніколи не отримувала міжнародної допомоги. Зброю, боєприпаси, уніформу діставали в бою з нацистами і більшовиками. УПА володіла мережею підпільних військових навчальних закладів. Також в кожному військовому підрозділі був капелан.
В УПА були люди не тільки українці (які складали абсолютну більшість), але і представники інших народів, які не сприймали і не поділяли ні комуністичну, ні фашистську ідеології: росіяни, євреї, вірмени, грузини, узбеки, азербайджанці, німці, італійці, татари... Вони переходили в УПА, протестуючи проти політичних режимів фашистської Німеччини і комуністично-більшовицької Москви, переховуючись від їх спецслужб. Деякі були просто звільнені при депортації з залізничних ешелонів, при ув'язненні з тюрем Гестапо, СС і НКВС. Підрозділи УПА знищили багато високопоставлених ворожих командирів, котрі брали участь у каральних операціях проти мирного населення України.
Перші загони під назвою УПА – «Поліська Січ» були створенні під командуванням отамана Тараса Бульби-Боровецького після нападу фашистської Німеччини на СРСР, в селі Немовичі Сарненського району Рівненської області. 28 червня 1941 р. отаман Тарас Бульба-Боровецький видав наказ № 1 про початок боротьби з німецькими фашистами та радянськими комуно-більшовиками. В кінці 1941 р. німці змусили отамана Тараса ліквідувати УПА – «Поліську Січ», після чого він перейшов у підпілля і створив нову повстанську формацію для боротьби проти німецьких фашистів та радянських комуно-більшовиків, спершу під подібною ж назвою, а згодом як Українська Національно Революційна Армія (УНРА).
Загони Тараса Бульби-Боровця підпорядковувались Уряду Української Народної Республіки в екзилі. З Бульбою співпрацювали члени ОУН під керівництвом Андрія Мельника, у яких були свої військові табори на півдні Крем'янеччини та Володимирщини. З осені 1942 р. почали паралельно створюватися збройні загони ОУН на Поліссі й Волині, очолені Степаном Бандерою, які також взяли назву УПА. Ці загони 18 серпня 1943 р. роззброїли УПА – «Поліська Січ» Тараса Бульби: деякі члени останньої увійшли до нової УПА, яка, спираючись на мережу ОУН на північно-західних українських землях, набирала розмаху. Першим командиром УПА став Клячківський (псевдонім Клим Савур), а шефом штабу — полковник УНР Леонід Ступницький (Гончаренко). Місцем постою командування УПА стала Костопільщина.
У кінці 1941 р. і протягом 1942 р. німці проводили масові арешти членів українських націоналістичних організацій. У лютому-березні 1942 р. у Бабиному Яру було розстріляно 621 членів ОУН (м), серед яких – відома українська поетеса Олена Теліга. У липні 1942 р. була розгромлена київська референтура ОУН (б), а її керівник Дмитро Мирон (Орлик) загинув при арешті. У жовтні–листопаді 1942 р. гестапівцями було арештовано і страчено 210 членів ОУН (б). У грудні 1942 р. було арештовано 18 активістів львівської референтури ОУН (б), серед яких – члени проводу ОУН (б) Ярослав Старух і Іван Клімов, які були розстріляні. УПА постала на Поліссі та Волині, передусім, для оборони населення як від німецького терору, так і для оборони від радянсько-комуністичного свавілля, репресій та мародерства. Творці УПА розглядали її як можливий зародок регулярної української армії. Безперечно, силою УПА було те, що вона спиралася на розгалужену мережу ОУН, яка користувалася підтримкою населення: у її створенні брали участь старшини попередніх українських військових формацій та до неї вступали люди різних поколінь та політичних переконань, що були об'єднанні однією метою – здобуття національної та державної незалежності України.
Мирне населення високо цінувало боротьбу УПА і всіляко підтримувало військові підрозділи УПА. Завдяки підтримці мирного населення та хорошій організаційній діяльності вищого командного складу, успішні бойові дії велися до початку 50-х років і були направлені виключно проти каральної радянсько-комуністичної тоталітарної системи СРСР. 5 березня 1950 р. ворожі спецслужби вистежили в с. Білогорща під Львовом Головнокомандуючого УПА генерала Романа Шухевича (псевдонім – генерал Чупринка) з відділом особистої охорони. До будинку його перебування було стягнуто велику кількість військ НКВС. В нерівному бою з каральними військами НКВС генерал Шухевич та його бойові побратими загинули як герої за національну і державну незалежність України.
З 1950-го по 1954 р. УПА очолював Василь Кук, котрий, будучи раненим в бою, попав у полон. Практично з початку 50-х років за рішенням головного проводу ОУН активні бойові дії згортаються, деякі формування розпускаються, а організаційна мережа переводиться в глибоке підпілля і основний напрям роботи зосереджується на пропагандистсько-інформаційній діяльності. Левова частка найкращих сил ОУН та УПА дістає завдання легалізуватися, щоб у майбутньому підтримати та продовжити національно-визвольну боротьбу. Це завдання було успішно виконано впродовж 1955 – 1960 рр. і основні сили були збережені від повного знищення. Окремі відділи діяли включно до 60-х років.
Слід пам'ятати, що ці гідні сини і дочки українського народу вели боротьбу за природне право української нації на своє самовизначення, здобуття і розвиток Богом даної нам держави України. Вони боролись і полягли за свою Батьківщину. Патріотизм, любов до свого народу і держави вони за спадковістю від попередніх поколінь-прабатьків зберегли, примножили і передали у спадок наступним поколінням українців. 24 серпня 1991 року – світлий день відновлення Верховною Радою України державної незалежності нашої Батьківщини.
Останній військовий обов'язок воїни УПА виконали в жовтні 1956 року, коли сміливо прийшли на допомогу угорському народу який підняв збройне повстання проти комуністично-радянського тоталітаризму в Угорщині.
УПА була народною армією, що діяла у важких умовах 1941 – 1960 рр., в умовах української бездержавності, але відстоювала українські національні і державні інтереси, заклала новітні міжнародні підвалини відновленої держави України, здобувши героїчною боротьбою вічну честь, славу, вдячність і пам'ять у серцях українського народу.

Професор, архімандрит ВІКТОР (Бедь)

ffhУБА реклама 16 copy copy copy

vydavnyctvo copy

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
У школах призупинено викладання курсу “Основи сім’ї”, що базується на релігійних переконаннях

У школах призупинено викладання курсу “Основи сім’ї”, що базується на релігійних переконаннях

Міністерство освіти призупинило викладання освітнього комплексу “Основи сім’ї” у закладах середньої осв...

Громадська рада при МОЗ впроваджуватиме медичне капеланство в Україні

Громадська рада при МОЗ впроваджуватиме медичне капеланство в Україні

В Україні взялися до впровадження медичного капеланства.

БОРОДЯНСЬКИЙ ЗНОВУ ПІДТВЕРДИВ, ЩО УПЦ МП У СВОЇЙ НАЗВІ МАЄ ВКАЗАТИ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ДО РОСІЇ

БОРОДЯНСЬКИЙ ЗНОВУ ПІДТВЕРДИВ, ЩО УПЦ МП У СВОЇЙ НАЗВІ МАЄ ВКАЗАТИ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ДО РОСІЇ

Держава не втручається у справи Церкви, але закон про перейменування Української Православної Церкви Московс...

12 листопада (31 жовтня) 1803 р. у неволі на Соловках помер святий праведний Петро Калнишевський — Гетьман України

12 листопада (31 жовтня) 1803 р. у неволі на Соловках помер святий праведний Петро Калнишевський — Гетьман України

ПЕТРО КАЛНИШЕВСЬКИЙ - ОСТАННІЙ ОТАМАН ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ, ЩО 26 РОКІВ ПРОВІВ У РОСІЙСЬКІЙ В'ЯЗНИЦІ.

Кремль перетворив світове Православ’я на поле бою – аналітика EUvsDisinfo

Кремль перетворив світове Православ’я на поле бою – аналітика EUvsDisinfo

Кремлівська пропаганда активно використовує тему релігії у протистоянні із Заходом та особливо – у гібридном...

Забутий ювілей. 400-ліття «Граматики» українського вченого Мелетія Смотрицького

Забутий ювілей. 400-ліття «Граматики» українського вченого Мелетія Смотрицького

Те, що культурна політика нашої влади (як теперішньої, так, зрештою, й попередньої) не викликає, м’яко кажучи,...

В Ужгороді відбулося організаційне засідання Комісії із збереження національної пам’яті Закарпаття

В Ужгороді відбулося організаційне засідання Комісії із збереження національної пам’яті Закарпаття

11 вересня 2019 року, за ініціативою Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ с...

Україна вшановує роковини депортації західних українців (відео)

Україна вшановує роковини депортації західних українців (відео)

У 1944–1951 роках близько 700 тисяч українців були позбавлені своїх домівок.

ЇХ ВИСЕЛИЛИ У СТЕПИ: ЯК ЗГАДУЮТЬ ДЕПОРТАЦІЮ ЗАХІДНИХ УКРАЇНЦІВ СВІДКИ ЗЛОЧИНІВ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

ЇХ ВИСЕЛИЛИ У СТЕПИ: ЯК ЗГАДУЮТЬ ДЕПОРТАЦІЮ ЗАХІДНИХ УКРАЇНЦІВ СВІДКИ ЗЛОЧИНІВ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  В Україні вперше на державному рівні вшановують роковини цих подій.   75-ті рок...

Повторне ЗНО у магістратуру відбудеться 5 листопада

Повторне ЗНО у магістратуру відбудеться 5 листопада

05 листопада 2019 року відбудеться спеціально організована сесія єдиного вступного іспиту з іноземних мов для ...

Вступ-2020: у МОН назвали ТОП-10 новацій проєкту Умов прийому до вишів

Вступ-2020: у МОН назвали ТОП-10 новацій проєкту Умов прийому до вишів

Мінімальні зміни в строках вступної кампанії, більша увага до вступників з особливими освітніми потребами, пош...

Відео дня